Знамянський

Олександрівський район

Олександрівський

Новгородський район

Новгородківський

Онуфріївський район

Онуфріївський

Світловодський район

Світловодський

Запись Звіт про діяльність Олеся Довгого на 102-му виборчому окрузі (активні за посиланням) впервые появилась Олесь Довгий.

У матеріалі «Капітальний ремонт і реконструкція. Частина І» ми ознайомились із частиною об’єктів, які визначені у 2017 році громадами Онуфріївського, Світловодського, Знам’янського районів та м.Знам’янка як першочергові в капітальному ремонті чи будівництві. Тож у нинішньому випуску до вашої уваги інформація про хід будівництва та реконструкції об’єктів ще на трьох територіях Кіровоградської області.

Левова частина коштів (яка загалом становить 15 млн грн) від загальної вартості будівництва залучена із державного бюджету за сприяння народного депутата України Олеся Довгого. Якщо ж порахувати кошти, що надійшли на розвиток 102-го округу протягом 2016-
2017 років його роботи у Верховній Раді України, то ця сума складає близько 50 млн грн. У співфінансуванні працюють і місцеві бюджети.

Новгородківський район

Селище міського типу Новгородка

Приміщення Новгородківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням предметів — центр довузівської підготовки» введене в експлуатацію 1991 року. Будівля потребує капітального ремонту, та на даний час найбільші проблеми з опаленням. Свого часу неправильно було спроектовано саму систему опалення, тому взимку у школі ледь дотримувалися норм температурного режиму. Загальна вартість робіт із переобладнання складає 2,5 млн грн, з них уже надійшов
1 млн грн залучених коштів із держбюджету, інші кошти будуть іти у співфінансуванні із бюджетів різних рівнів. Роботи (заміна батарей) закінчаться до початку опалювального сезону, — запевняє директор закладу Наталія Кушнір.

На суму 10 тис. грн (державний бюджет) буде придбано морозильну камеру для харчоблоку Новгородківського навчально-виховного комплексу імені заслуженого учителя України Павла Федосійовича Козулі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад».

Олександрівський район

Селище міського типу Олександрівка

Капітального ремонту покрівлі давно потребував районний Будинок культури. За планом реконструкції свого часу дві сусідні будівлі були з’єднані в одну. На місці з’єднання утворився жолоб, де збирається вода, тому затікає стеля над сценою, стіна у музеї та ДРАЦС, а головну небезпеку становить система електропостачання, яка теж затікає. Поточні ремонти не рятують ситуацію, лише капітальний ремонт. Він проходитиме у дві черги. У першу чергу ремонтуватиметься дах над сценою, де вода дійшла до електрики, у другу чергу виведена заміна гребнів покрівлі, облаштування водовідведення (жолоби і труби) та ремонт покрівлі над музеєм. Уже проведені внутрішні ремонтні роботи, для цього минулого року з державного бюджету було виділено 210 тис. грн. До осені планується провести зовнішні роботи, на які теж залучені 200 тис. грн з держбюджету (загалом за два роки це близько півмільйона гривень з бюджетів усіх рівнів), зараз справа за підрядниками, — підсумовує начальник відділу культури райдержадміністрації Антоніна Штим.

Фото

Директор селищного Будинку культури Валентина Гирич має мрію забезпечити дітей селища сучасним спортивно-ігровим дитячим майданчиком: «Майданчик, який функціонує зараз, створений силами батьків. Вони вкладали туди власні кошти, роботу та фантазію. Він дуже гарно виглядає, але цього замало. За сприяння Олеся Довгого були виділені кошти у сумі 45 тис. грн для покращення умов відпочинку дітей селища».

Мешканці житлового багатоповерхового будинку по вул. Незалежності України, 96, більшість з яких пенсіонери, багато років потерпають від аварійного стану даху будівлі. Ми спілкуємося із однією з мешканок Ольгою Костенко: «Будинку вже 50 років, капітального ремонту покрівлі не проводилося, а поточний тут вже безсилий. Погнили балки, шифер побитий, тече так, що у під’їздах усе побралося мохом, а якщо йде дощ, то під парасолькою слід іти не тільки на вулиці, а й у під’їзді. Загальна вартість ремонтних робіт складає орієнтовно 740 тис. грн., з них 300 тис. грн залучено з держбюджету, по 200 тис. грн виділили районна і селищна ради, жителі теж не стоять осторонь і збирають кошти самі. Така велика сума через те, що конструкція даху шатрова. Як нас запевнили в райдержадміністрації, роботи будуть закінчені вчасно, до початку холодів. З нетерпінням чекаємо на це».

Для Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 КЗ «Олександрівське НВО №1», яка є опорним закладом, за кошти держбюджету буде придбано комплект меблів для шкільної їдальні на суму 40 тис. грн. «Меблі є морально застарілими та не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, бо слугують ще з 70-х років. За кошти районного бюджету проводиться ремонт самого харчоблоку, а ось за придбанням меблів довелося звернутися за допомогою до народного депутата Олеся Довгого», — говорить директор закладу Людмила Литвин.

Селище міського типу Лісове

Завідувач господарством відділу освіти райдержадміністрації Анатолій Лаврусь: «Лісівська філія комунального закладу «Михайлівське НВО» 1962 року будівництва розмістилася на території колишнього військового містечка. 2007 року її від’єднали від централізованої системи опалення містечка та за кошти районного бюджету встановили модульну твердопаливну котельню. Система опалення не ремонтувалася з моменту початку роботи закладу, минулого року довелося провести ремонті роботи у зв’язку із аварійною ситуацією, що виникла. 100 відвідувачів цього закладу (серед них і дошкільнята) не можуть залишитися у холоді через непрацюючі котли, тому по закінченню опалювального сезону було придбано та встановлено 2 твердопаливні котли на суму 240 тис. грн (районний бюджет).

Нині для встановлення нових радіаторів, заміни труб з металевих на металопластикові, заміни димоходу, циркуляційного насосу і системи хімводоочищення надійшов
1 млн грн з державного бюджету та виділено 30 тис. з район-
ного. На даний час проведено перемови з підрядником та направлено  на комплексну експертизу проектно-кошторисну документацію, після отримання позитивного висновку розпочнуться роботи. Їх внутрішню частину закінчать до початку опалювального сезону».

Село Михайлівка

Комунальний заклад «Михайлівське НВО» — найбільша сільська школа у районі, тут найбільша наповнюваність початкових класів, а значить, село росте і розвивається. До того ж це опорний навчальний заклад, який має зручне географічне розташування, тому сюди на спортивні змагання з’їжджаються учні з філій НВО та учні з інших сіл. Але школа не мала спортивного майданчика зі штучним покриттям для таких змагань на комфортному і безпечному рівні. Та й дітям села було б зручно займатися спортом на відкритому просторі, бо діючий тренажерний зал розміщується у будівлі, доступ до якої відбувається згідно з графіком занять. Тому спочатку було прийнято рішення встановити майданчик зі штучним покриттям для волейболу, баскетболу та міні-футболу, а згодом виникла ідея встановити тренажери і таким чином створити певний спортивний комплекс просто неба. Роботи із встановлення майданчика зі штучним покриттям розпочалися у травні цього року. На них виділено 450 тис. грн з районного бюджету і бюджету сільської ради (250 та 200 відповідно), до упорядкування активно долучився місцевий фермер, тому зараз ведуться земляні роботи та закуплено штучне покриття. Відразу по завершенню будівництва першого майданчика перейдуть до обладнання майданчика з тренажерами. На  закупівлю останніх кошти у сумі 60 тис. грн  з державного бюджету уже надійшли на рахунки для подальшої проплати. «Тож відкриття комплексу плануємо на 1 вересня», — говорить  директор комунального закладу «Михайлівське навчально-виховне об’єднання» Сергій Бірець.

Село Кримки

Спортивного майданчика на території школи потребують і діти та молодь цього населеного пункту. На його закупівлю та обладнання з держбюджету надійде 40 тис. грн. Після чого громада встановить та облаштує його власними силами.

Село Розумівка

На сьогоднішній день тривають роботи над відновленням шатрової покрівлі Будинку культури, який зараз розширив свої функції та називається «Адміністративно-інфраструктурний центр розвитку громади». Тут розміщені і концертна зала, і сільська рада, і поштове відділення, і два комунальних підприємства та ін. «Цей центр обслуговує не тільки жителів нашої сільської ради, а й сусідніх сіл. 1 млн 300 тис виділено із держбюджету, 1 млн спрямував обласний бюджет, у співфінансуванні допомагають районний (200 тис. грн) та  сільський (100 тис. грн) бюджети. Кошти вже надійшли, проведений тендер, тож розпочинаємо ремонтні роботи», — впевнено розповідає сільський голова Микола Христенко.

Місто Світловодськ, смт Власівка

Трапляються ще парадокси, коли жителі населеного пункту, що розмістився на березі Дніпра, у наші дні не мають у своїх оселях води. Це трапилося із Власівкою. Розповідає керівник КП «Водограй» Віктор Кравченко: «80% селища забезпечене  централізованим водопостачанням, інші 20% перебувають в очікуванні з 60-х років від моменту заселення Власівки при будівництві Кременчуцької ГЕС, користуючись колодязями і свердловинами. Нарешті справа з водопостачанням зрушила з місця. Уже закінчено першу чергу робіт, яка розпочалася 2016 року та введена в експлуатацію у грудні  того ж року. Це було будівництво 672 м зовнішніх мереж на вул. Першотравневій за кошти бюджету селищної ради (більше 200 тис. грн). Цього року роботи продовжено. На них залучено кошти держбюджету у сумі 450 тис. грн. Зараз триває упорядкування документації  із землеустрою, після чого у вересні розпочнеться друга черга робіт на вулицях Труда від буд.№2 до буд. №32, Першотравневій від буд.№3 до буд. №57, Незалежності, Березова, Чумацька, яку буде проведено протягом місяця. Це не абсолютне забезпечення селища централізованим водопостачанням, тому наступного року впорядкування продовжать за рахунок коштів місцевого бюджету».

За ходом робіт за допомогою своїх помічників на місцях уважно слідкує народний депутат України Олесь Довгий. Наша редакція теж тримає руку на пульсі, спілкуючись із громадами п’яти районів та двох міст обласного значення Кіровоградської області, де нині тривають роботи із благоустрою. І, як ми уже зазначали, наприкінці року «Вісник Кіровоградщини» розповість про її результати.

Запись Капітальний ремонт і реконструкція. Частина ІІ впервые появилась Олесь Довгий.

У 2017 році народний депутат України Олесь Довгий залучив додатково 15 мільйонів гривень як субвенцію із державного бюджету на соціально-економічний розвиток свого виборчого округу. Разом із коштами попередніх років сума сягає майже 50-ти мільйонів гривень.

У липні цього року наша редакція побувала у населених пунктах п’яти районів Кіровоградської області (Знам’янський, Новгородківський, Олександрівський, Онуфріївський і Світловодський), а також у м.Знам’янка та смт Власівка м.Світловодська, у яких нині триває реконструкція існуючих об’єктів інфраструктури або їх будівництво чи придбання необхідного обладнання (на кожному по-різному) за рахунок коштів державного бюджету. Ми на власні очі побачили їх стан та процеси, що зараз відбуваються. Згадалися слова Льва Толстого, якого ми трохи перефразували: «Усі об’єкти, які потребують втручання, — нещасливі по-своєму», бо категорія тяжкості (ще один термін, що спав на думку) кожного з них різна, але це не означає, що якийсь із них менш важливий, ніж інший. Адже кожен з них визначала громада, життя якої без нього не таке комфортне.

Кошти на ці об’єкти залучені з державного бюджету за сприяння народного депутата України Олеся Довгого (який чітко контролює їх надходження та перебіг робіт) у співфінансуванні з місцевими бюджетами різних рівнів. Ні на хвилину не спиняються роботи над благоустроєм, кожний населений пункт знаходиться на своєму етапі відновлення. Тож ми дозволимо собі припустити, що кожна громада, отримавши у користування новенький чи відремонтований заклад, буде щаслива по-своєму, чим самим повністю перефразуємо вислів класика. Наприкінці року вирушимо у такий же тур, аби показати зміни, що відбулися. А зараз запрошуємо і вас побачити те, що ми побачили влітку 2017.

Знам’янський район та м.Знам’янка

Село Іванківці

Сільський Будинок культури, який введений в експлуатацію 1965 року та через незадовільний технічний стан не використовувався за призначенням 20 років, що додало руйнування, потребував капітального ремонту. Протікав дах, через що були зруйновані стеля, стіни, підлога в залі. Проте культура у селі продовжувала розвиватися: були закуплені сценічні костюми, музична апаратура, художні колективи займалися у сесійній залі сільської ради, а заходи проводилися або у школі, або просто неба у теплу погоду. Кошти для такого обсягу робіт потрібні чималі. З державного бюджету на рахунки сільської ради уже надійшов запланований 1 млн грн, який готуються витрачати на внутрішні роботи. З місцевого виділено 500 тис. грн, з них минулого року додатково використано 350 тис. грн на відновлення фасаду та даху, встановлення вікон та дверей. Розпочали саме іззовні, бо споруда є окрасою центру села. Навіть пасажири автобуса «Світловодськ — Кропивницький» заглядаються на неї, проїжджаючи повз, а раніше споглядали руїну. У другу суботу жовтня в Іванківцях День села, тож сільський голова Лілія Магась впевнена, що його будуть святкувати уже у відремонтованому гарному приміщенні.

Село Петрове

Комп’ютерний клас навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Знам’янської районної ради оснащений 5 комп’ютерами, придбаними 2003 року. Їх вже неможливо модернізувати, а отже техніка не відповідає стандартам сучасної освіти. Якщо ж говорити про технічну забезпеченість закладу в цілому, то це особистий ноутбук директора Олега Рябича, а також 2 ноутбуки, придбані за кошти сільської ради та райдержадміністрації. Завдяки меценатам школа має безкоштовний Інтернет та Wi-Fi, але машин, за якими можна було б працювати у всесвітній мережі, немає. НВК впевнено конкурує з міськими школами якістю знань, тож придбані за кошти бюджету соціально-економічного розвитку (180 тис. грн) 15 сучасних ноутбуків дадуть можливість робити це на більш високому рівні.

Село Богданівка

«У минулому у спортивній залі районного Будинку культури, об’єкті спільної власності територіальної громади сіл Знам’янського району, проводилися змагання районного та обласного масштабів, а нині вона має жалюгідний вигляд, бо потребує ремонту підлоги, стін, стелі, системи водопостачання і водовідведення, на які чекає вже 10 років», — розповідає сільський голова Богданівки Анатолій Іващук. «На даний час виготовлена проектно-кошторисна документація, згідно з якою загальна вартість робіт становить 3,5 млн грн. Фінансування з держбюджету складе 2,5 млн грн, інші кошти будуть виділені з районного і сільського бюджетів. Соціально активний бізнес теж не стоятиме осторонь, — наголошує Анатолій Олексійович, — адже об’єкт має велике інфраструктурне значення для району. Зараз тривають підготовчі роботи до реконструкції, тож спортивні звершення попереду».

Місто Знам’янка

Діти, що відвідують дитячий навчальний заклад «Козачок» м.Знам’янка, розважатимуться на оснащеному дитячому майданчику, який буде довпорядковано за кошти держбюджету у сумі 50 тис. грн.

Онуфріївський район

Селище міського типу Онуфріївка

Загальна вартість проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт Онуфріївської центральної районної лікарні — 4 млн 636 тис. 560 грн. Пооб’єктно сюди включено зовнішнє утеплення стін, заміна 238 вікон, заміна дахів на клінічній лабораторії, зубопротезній, кабінеті фтизіатра та кухні (1979-1986 роки забудови), капітальний ремонт яких до цього часу не проводився, і які знаходяться в аварійному стані. «Сума державних коштів — 3 млн 300 тис. грн, співфінансування із районного бюджету складає 3%. Але якщо не вистачатиме коштів, щоб повністю завершити визначений обсяг робіт, ці кошти дофінансує районний бюджет», — запевнив голова Онуфріївської райдержадміністрації Сергій Самородченко. Необхідні документи уже розміщені у системі «PROZORRO». Також за кошти районного бюджету у пральному відділенні замінені вікна й двері та встановлено багатофункціональну сучасну пральну машину. У планах уже нові об’єкти на 2018 рік.

Реконструкція вулиці Дерибасівської, яка знаходиться на балансі селищної ради, є довгобудом. Проектно-кошторисна документація виготовлена ще у 2010 році, але за кошти селищного бюджету були проведені незначні роботи у 2014 році, після чого надалі були заморожені. Зараз отримано 400 тис. грн з держбюджету, тож цього року дорожнє покриття площею 1288 м2  буде укладено.

Село Успенка

Наталія Сіра, сільський голова: «Пріоритетом для себе село обрало благоустрій паркової зони по вул. Молодіжна. На цьому місці був недобудований дитячий садок, який ми демонтували 2 роки тому. Територія пустувала, а в Успенці немає такого місця, де б діти та молодь могли з користю відпочити. Загальна вартість проекту складає 2 млн 32 тис. грн. Минулого року з держбюджету було виділено 90 тис. грн, з них 20 тис. грн використано на проектно-кошторисну документацію, а на 70 тис. грн вже закуплені 10 тренажерів. Цього року виділено 1 млн 500 тис. грн, за які буде встановлено огорожу та освітлення, проведено грейдерування, а на наступний рік нам залишиться встановити штучне поле».

Село Мар’ївка

Як ми розповідали на сторінках нашої газети, під час святкування Івана Купала сільському голові Івану Мишастому було вручено сертифікат на отримання електроскутера (25 тис. грн.) для фельдшерсько-акушерського пункту, тож до кінця року медик закладу отримає цей засіб пересування.

Світловодський район

Село Велика Скельова

На реконструкцію частини приміщень Великоскельовської ЗОШ І-ІІІ ступенів, де розміщуватиметься дитячий садок, призначено 345 тис. грн субвенції з державного бюджету. Уже завезено будівельні матеріали, розпочато роботи, результатом яких стануть капітальна реконструкція, сучасний ремонт і тепла підлога. І вже з 1 вересня 20 дітей зможуть відвідувати садок у своєму рідному селі.

Село Захарівка

Реконструкція частини навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», де розміщуватиметься дитячий садок. Загальна вартість робіт становить 1021,9 тис. грн, з них 510 тис. грн — державний бюджет, 256,4 тис. грн — районний, 255,5 тис. грн —
кошти Захарівської сільської ради. Система опалення, підлога, водопостачання, внутрішні оздоблювальні роботи, а також розширення площі за рахунок добудови — усе для комфортних умов перебування 20 дітей. «Роботи розпочалися з травня, бригади працюють на повну потужність для того, щоб завершити об’єкт до 1 вересня. До того ж, цього року школі виповнюється 50 років, така реконструкція — найкращий подарунок, — переконаний сільський голова Віктор Гарбуз.

Також навчальні заклади Великої Скельової і Захарівки будуть умебльовані на загальну суму 100 тис. грн (кошти держбюджету).

Село Микільське

Капітальний ремонт будівлі Микільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка споруджена у 70-х роках, проводиться вперше, до цього були лише поточні. Загальна вартість робіт складає 695 тис. грн, з держбюджету надійде 500 тис. грн, співфінансування буде здійснено за рахунок коштів районного та сільського бюджетів. «За ці кошти замінять покрівлю, підлогу, вікна, електропроводку, проведуть зовнішнє утеплення стін, внутрішнє перепланування приміщення, встановлять водонагрівачі. У планах закінчити до листопада цього року, — говорить сільський голова
Володимир Щукін.

А ще восени медичний заклад отримає електроскутер вартістю 25 тис. грн.

Село Миронівка

Діти та молодь цього села до кінця року матимуть у своєму повному розпорядженні спортивно-ігровий майданчик, вартістю 50 тис. грн, що надійдуть з державного бюджету, котрий буде встановлено у центрі села. З січня цього року у Миронівці активно діє любительське спортивне об’єднання при Будинку культури. Сільська рада вирішила підтримати прагнення своїх жителів до здорового способу життя, тож рішенням виконкому було визначено саме цей об’єкт як першочерговий.

Село Павлівка

Відремонтоване минулого року приміщення Павлівської АЗПСМ КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Світловодської районної ради Кіровоградської області» отримає нове медичне обладнання та меблі на загальну суму 25 тис. грн, що значно покращить якість надання медичних послуг та умови перебування у закладі.

Підсумовуючи першу частину нашої подорожі, можна відверто сказати, що депутат-мажоритарник Олесь Довгий продовжує активно дбати про свій виборчий округ та допомагає його мешканцям у вирішенні проблем громади.

Запись Капітальний ремонт і реконструкція. Частина І впервые появилась Олесь Довгий.

— Сьогодні дуже багато людей розчаровані діями влади. Як у цих умовах Вам вдається вибудовувати стратегію роботи у парламенті та на окрузі?

— Як і багато українців, я очікував від нинішньої влади набагато більшого. І думав, що «жити по-новому», означає «жити краще» — з курсом нижче, ніж 8, а не під 30, з іншим рівнем заробітних плат, показником безробіття і т.д., і т.п. Ми бачимо і курс національної валюти, і складності реалізації реформ, і низький рівень заробітних плат, і безробіття. На мій превеликий жаль, нинішня влада дуже швидко забула про те, яким чином закінчила своє існування влада попередня. Ніяких висновків зроблено не було. Люди повністю розчаровані у своєму виборі. І фактично єдине, що рятує сьогоднішніх можновладців — це відсутність якісної альтернативи. Думаю, в умовах, що склалися, я зайняв єдино правильну позицію — якщо не можеш сподіватися на загальне зростання і на ефективні зміни в країні, то закочуй рукава, збирай команду і працюй в окрузі. Тобто на прикладі хоча б однієї території показуй людям, що ти здатний зробити.

— Ймовірно, в цьому випадку можливості серйозно обмежені. Адже економічне становище в країні вкрай важке, йде війна…

— Війна — це, дійсно, ключове питання. Люди змучені, психологічно виснажені тим, що відбувається, а багато на межі бідності. Звичайно, всі хочуть бачити хоч якийсь проблиск, надію на завершення війни. Нам потрібен чіткий план дій. Як би це не звучало альтернативно до політики української влади, але в світі всі без винятку війни (починаючи з тих, що проходили в кілька днів, і закінчуючи тими, що тривали століттями) все одно закінчувалися за столом переговорів. І це зовнішньополітичне завдання. Усе залежить від того, наскільки вміло Президент і Міністр закордонних справ зможуть змусити агресора сісти за стіл переговорів і домовитися про подальший сценарій виходу з ситуації, що склалася. Ми всі чекаємо цього. Адже наслідком війни є не тільки розбиті сім’ї, позбавлені годувальників, і полита кров’ю земля. Мова також йде і про вплив на економіку країни. Закрито величезну кількість підприємств, показники безробіття доходять до 30%. Ситуація вимагає термінового вирішення.

— До речі, боротьба з безробіттям була однією з ключових Ваших передвиборчих обіцянок. Що зроблено в цьому напрямку?

— Я — людина, що звикла працювати без емоцій і популізму. Тільки конкретика і реальні дії. В окрузі я зустрівся практично з кожним підприємцем, який виявив бажання потрапити до мене на прийом. Ми постійно спілкуємося, розповідаємо про існуючі проблеми, намагаємося шукати рішення. Тобто ключових роботодавців Кіровоградщини я завжди підтримую. Крім того, ця робота поширюється і за межі округу. Як ви, напевно, знаєте, об’єднання Союзу промисловців і підприємців і Федерації роботодавців України на своєму з’їзді обрали мене своїм представником у Парламенті. Це не тільки безпосередній захист інтересів тих, хто навіть у цей складний кризовий час продовжує працювати і створювати робочі місця, а й зусилля щодо загального відновлення зростання української економіки: від законопроектів щодо дерегуляції бізнесу до боротьби з рейдерством.

— Існує думка про те, що реального економічного зростання ми не доб’ємося, поки не знизимо показники корупції. Ви з цим згодні?

— Корупція залишається великою проблемою і при цій владі. Це очевидно не тільки для наших західних донорів, але і для потенційних інвесторів, які не готові зараз вкладати свої гроші у нашу економіку. І їх можна зрозуміти. Саме тому я голосував за всі без винятку законопроекти, які були спрямовані на боротьбу з корупцією. Від фінансування спеціалізованих антикорупційних органів до введення практики електронних декларацій. Я проголосував за створення НАБУ, за створення спеціальної антикорупційної прокуратури, за створення антикорупційних судів і голосував за безліч інших необхідних країні змін, які б привели боротьбу з корупцією в реальну площину і на національному, і на місцевому рівні. А, з іншого боку, я підтримав децентралізацію бюджетного фінансування, щоб громади на місцях мали більше можливостей для розвитку, і був би поставлений заслін корупційним розтратам.

— Ваша особиста декларація викликала досить бурхливе обговорення у пресі, іноді «попахує» відвертим політичним замовленням. З чим Ви це пов’язуєте? Чи думали про такі наслідки, коли подавали декларацію?

— Я не тільки голосував за введення практики електронних декларацій, а й був одним з перших, хто її подав. Причому, відобразив у документі абсолютно все, що маю, після чого став одним з об’єктів політичного цькування під надуманим приводом. Слава Богу, я декларував доходи завжди, навіть тоді, коли ніхто не думав не тільки про електронні, а й про звичайні податкові декларації. Це наша сімейна традиція — платити податки. Тому я був абсолютно спокійний, коли мої доходи, на відміну від інших нардепів, почали перевіряти не за 1 рік, а за 18 років — з 1998 року, з ініціативи, до речі, Генеральної Прокуратури.

 Відверто кажучи, для влади я «незручний» політик. Бо не голосую за ті законопроекти, які вона просуває, якщо не вважаю їх корисними для нашої країни. Буваю досить безкомпромісним. Я не займаюся популізмом і можу чесно критикувати ті чи інші рішення. Тобто не йду на поводу і завжди відстоюю інтереси свого округу. У результаті постійно піддаюся різним загрозам, якимось дивним інформаційним атакам і ревізіям. З декларацією було так само.

Я зайняв принципову позицію: я ні з ким не збираюся домовлятися, нікому і копійки не буду платити. І надав всі документи, які від мене вимагали правоохоронці до останньої коми. У влади не було іншого виходу, крім як визнати, що все з моїми документами в порядку. Є навіть довідка, що в моїй електронній декларації до моїх доходів немає претензій.

— Чи може така увага до Вашої декларації бути викликана відмовою голосувати за бюджет 2017 року?

— Остаточно я увійшов у клінч з нинішньою владою в кінці минулого року. Тобто, як ви правильно говорите, в момент, коли відмовився голосувати за Держбюджет-2017. Бо вважав для себе неможливим проголосувати за бюджет, в якому немає жодного рядка обіцяних мені коштів на реалізацію тих програм, що потрібні для мого округу — моїм виборцям. Крім того, я відмовився голосувати за драконівські зміни до Податкового кодексу, які ставлять хрест на реальному економічному зростанні. Нічого (не дивлячись на мій молодий вік) я вже досить багато бачив тих, хто мене лякає і продовжує лякати. Усіх тих пережив, переживу і цих (посміхається — авт.).

— А чим Ви не догодили саме Генпрокуратурі?

— Влада вимагала від мене того, щоб я підтримав продовження і розширення повноважень прокуратури ще на рік, замість створення обіцяного всій країні єдиного слідчого органу. Я не проголосував ні за одну із запропонованих владою змін до Конституції України та Кримінально-процесуального кодексу. І підписався під заявою про корумпованість цієї влади і під заявою про відставку Генерального Прокурора України.

— Чим було викликане таке рішення?

— І Генеральна Прокуратура, і вся нинішня влада нахабно продовжують розкрадати бюджет і державну власність, при цьому відволікаючи увагу людей від насущних проблем якимись емоційними темами або старими «скелетами з шаф», у справах за якими давно закінчився термін давності. Наприклад, ті погрози, які я чув особисто на свою адресу, якраз і пов’язані зі справами 10-річної давності.

— У нинішньому Парламенті існує реальна опозиція, яка могла б з цим боротися?

— Я проти популізму. Вважаю, що криза і війна — це ті точки, в яких суспільство і політики повинні об’єднуватися. Це не місце для політики, це місце для конкретних дій. Люди вже наслухалися порожніх обіцянок і розчарувалися у всіх без винятку політиках. Вони хочуть мати законне право на роботу. Вони хочуть мати достаток і гідну заробітну плату за свою працю. Вони хочуть бути впевненими в завтрашньому дні. Це те, що дійсно цікавить людей. Я вважаю, що весь Парламент, якби вистачало цієї інтелектуальної і прагматичної складової, мав би об’єднуватися навколо конкретних реформ і дій. А не влаштовувати чвари. З Верховної Ради зробили повністю дискредитований орган влади. Часом це справжній цирк, в якому, якщо чесно, навіть іноді соромно знаходитися.

— У багатьох своїх передвиборних програмах багато років кандидати в депутати клянуться і обіцяють зняти недоторканість з себе…

— Нагадаю, що я перший раз обраний народним депутатом, але у моїй програмі цей пункт теж є. У всіх цивілізованих країнах існує депутатська недоторканість, але вона носить виключно політичний характер. Політична недоторканність захищає депутата і будь-якого політика від переслідування і покарання за його висловлювання. Тобто депутат не має права не сплатити штраф, не може бути захищений від того, що він порушив правила дорожнього руху або перейшов дорогу на червоне світло, або, не дай Бог, скоїв якийсь більш серйозний злочин.

Депутатська недоторканість у тому вигляді, в якому вона є в Україні — пережиток старого. Я послідовно голосую за всі пропозиції, пов’язані з її скасуванням. І сам з’ясовував, як від неї відмовитися. На мій превеликий жаль, виявилося, що не існує механізму добровільної відмови — можна тільки здати мандат. Але цього я не буду робити, бо я відповідаю за свою роботу перед своїми виборцями, які мене підтримують і які бачать очевидний результат моєї роботи на окрузі, надсилаючи тисячі вдячних листів підтримки. А якщо хто-небудь (та ж Генпрокуратура) буде намагатися не просто шантажувати мене, а й діяти, я не буду ховатися. Не буду нікуди ні йти, ні тікати, ні їхати, ні загортатися в ковдру, як це зараз прийнято. Я вважаю, що єдині майданчики для дискусій — суд і суспільство, і вони все розсудять. Тому я готовий прийняти будь-який виклик, вступати в бій з відкритим забралом і доводити свою правоту.

— Серед наболілих тем — комунальні тарифи. Що робити людям з їх розміром?

— Не можна ставити віз попереду коня. Перш ніж збільшувати тариф, треба спочатку дати людям роботу і таку заробітну плату, щоб вони могли оплатити тарифи. Тобто робити все абсолютно не так, як було зроблено. Те, що відбувається сьогодні з тарифами, трохи схоже на сплановану провокацію проти власного народу. На жаль, на парламентському рівні відіграти назад питання тарифів не можна, це питання Кабінету Міністрів. І питання до сьогоднішніх можновладців, які замість того, щоб думати, як самим щось заробити і урвати, повинні думати про те, яким чином дати заробити людям.

— Якщо продовжувати говорити про насущні проблеми, то сьогодні найбільшу увагу прикуто до питань медичної та земельної реформ. Яка Ваша позиція з даних тем?

— Жодного готового і придатного до впровадження в життя документа ні з медичної, ні з пенсійної, ні з земельної реформ ми в Парламенті досі не побачили. Якщо говорити в цілому, то масштабні зміни необхідні. У медицині, це очевидно, ми відстаємо від цивілізованих країн років на п’ятдесят. Однак існує небезпека отримати ситуацію, як у приказці: «Застав дурня Богу молитися, він і лоба розіб’є». Медичну реформу потрібно узгоджувати з місцевим рівнем. Її результатом має стати поліпшення якості медичного обслуговування і кількості наданих медичних послуг, але ніяк не закриття фельдшерсько-акушерських пунктів і позбавлення сотень людей можливості доступу до будь-якої життєво необхідної допомоги. Що стосується земельної реформи, я вважаю, що земля є товаром у всьому цивілізованому світі. І ми будемо йти цим шляхом, але тільки при виконанні цілого ряду умов. Не можна допустити того, щоб усю землю у власність отримали клани і окремі олігархи. Першим покупцем за допомогою держави через механізми пільгового кредитування повинно стати сільське господарство на місцевому рівні. Іншими словами, ми повинні дати можливість відкритися і успішно працювати тисячам маленьких сімейних фермерських господарств. В українців має бути можливість купити землю, її обробляти і на ній заробляти.

— Говорячи про результати роботи Парламенту, які Ви б могли відзначити успіхи?

— Ми прийняли багато реформ. Однак більшість з них ми прийняли «з-під палки» наших міжнародних партнерів. І роботи ще дуже багато. Ми повинні провести пенсійну реформу, ми повинні провести медичну реформу (тільки у правильному вигляді), ми повинні привести до ладу банківський сектор і запустити мікрокредитування, після чого вже можемо конкретно говорити про земельну реформу. Дороги — це окремий болюче питання нашої країни. У відповідному міжнародному рейтингу Україна знаходиться на 136 місці зі 144 країн світу. Це не дороги і навіть не напрямки, це просто жах. Я вважаю, що це безумовний пріоритет. Є просте розуміння — дорога дає життя, дорога дає товарообіг, тому що навколо дороги відразу будуються заправки, маленькі кафешки, біля дороги починається торгівля. Я бачу на цей рік пріоритетним у себе в окрузі добудувати об’зну в Знам’янці, а згодом відремонтувати дамбу і об’їзну міста Світловодськ. На перший з цих проектів я вже вибив фінансування.

— Щоб реалізувати те, про що Ви говорите, потрібно виконати дійсно чимало роботи. Особливо щодо великих галузевих реформ. Чи здатний нинішній склад Парламенту на це?

— Більш непрофесійного і слабкого (як інтелектуально, так і організаційно) складу Верховної Ради я не бачив ніколи. Можу сказати, що за своєю силою навіть Київміськрада, якою я колись керував, була набагато потужнішим представницьким органом, ніж сьогоднішній Парламент. Запитайте у будь-якої людини, скільки прізвищ депутатів вона може назвати. Думаю, більше 50-ти не набереться. Простий приклад — я вже два роки в Парламенті і більше половини депутатів жодного разу не бачив. Це говорить про слабкість цього законодавчого органу. Мені хочеться вірити, що наступне скликання буде більш ефективним й інтелектуально підготовленим. І якщо я прийму для себе рішення рухатися далі на наступних виборах, то в умовах оновленого парламенту, вважаю, зможу показати ще більш значимий результат.

Запись Для влади я «незручний» політик,тому що не йду на поводу і відстоюю інтереси свого округу впервые появилась Олесь Довгий.

У НАЗК підтвердили:

• законність його статків, вказаних в Декларації;
• точність оцінки задекларованих активів;
• відсутність конфлікту інтересів.

В декларації було виявлено лише одне технічне порушення, яке не тягне за собою відповідальності. Довгий лише один раз вказав квартиру, у якій на той час проживав із дружиною, в розділі, який відноситься до нього, і не зазначив цю квартиру повторно в розділі, якій відносився до дружини.

Річ у тому, що у своїх роз’ясненнях НАЗК неоднозначно трактує норми статті п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону «Про запобігання корупції». У декларантів може скластися думка, що один і той же об’єкт нерухомості, яким користується декларант та члени його сім’ї, потрібно вказувати в декларації лише один раз.

«Мені нічого ховати, — зазначив Олесь Довгий. — Під час усієї перевірки я в повній мірі надав усі пояснення та документи, які в мене питали співробітники НАЗК, і навіть більше. Чесно кажучи, я вдячний НАЗК за професійний та неупереджений підхід до перевірки моєї декларації, незважаючи на те, що перевірка НАЗК затягнулася: мала тривати до кінця червня, а закінчилась аж 5 жовтня 2017 року».

Запись «Вдячний НАЗК за професійний та неупереджений підхід до перевірки моєї декларації», — Олесь Довгий впервые появилась Олесь Довгий.

11 травня Уряд прийняв Розпорядження № 310-р, яким передбачено виділення додатково 5 мільйонів гривень на соціально-економічний розвиток 102-го округу. За пропозицією народного депутата Олеся Довгого, до переліку включено дев’ять об’єктів, які отримають додаткову субвенцію із Державного бюджету України.

Кошти будуть спрямовані на наступні об’єкти:

1. 510 тис грн на реконструкцію частини приміщень Захарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів під розміщення навчально-виховного комплексу у с. Захарівка Світловодського району;
2. 345 тис грн для реконструкції частини приміщень Великоскельовської ЗОШ І-ІІІ ступенів під розміщення навчально-виховного комплексу у с. Велика Скельова, Світловодського району;
3. 45 тис грн на придбання дитячого майданчика, с. Федірки Світловодського району
4. 1 млн грн на капітальний ремонт Онуфріївської центральної районної лікарні по вулиці Графа Толстого, 90 селище Онуфріївка;
5. 500 тис грн. на проведення комплексних робіт із благоустрою паркової зони по вул. Молодіжній села Успенка Онуфріївського району;
6. 400 тис грн на реконструкцію вулиці Дерибаса у смт Онуфріївка, Кіровоградської області;
7. 1 млн грн на будівництво шатрової покрівлі над будинком культури у с. Розумівка, Олександрівського району;
8. 750 тис грн на капітальний ремонт Іванковецького сільського клубу по вул. Шевченка, 2а у с. Іванківці Знам’янського району;
9. 450 тис грн на будівництво зовнішніх мереж централізованого водопостачання вулиць: Труда від буд. №2 до буд. №32; Першотравнева від буд. №3 до буд. №57, Незалежності, Березова, Чумацька в сел. Власівка, м. Світловодськ.

«Робота, розпочата минулого року, триває і зараз. Мені особисто приємно, що разом із громадою нам вдалося вирішити питання, які подекуди десятиліттями здавалися не підйомними», — зазначив народний депутат.

Завдяки активній співпраці народного депутата Олеся Довгого з бюджетним комітетом Верховної Ради, представниками Уряду, місцевою владою і громадами, за минулий рік вдалось залучити близько 40 млн грн на соціально-економічний розвиток округу. Гроші було спрямовано на ремонт даху, капітальні ремонти у школах, будівництво котелень автономного опалення, будівництво водогону тощо.

На всіх нових об’єктах після надходження коштів на рахунки органів місцевої влади, розпочнуться планові ремонтні роботи та закупівля обладнання.

Нагадаємо, що за результатом щомісячного рейтингу громадянської мережі ОПОРА, яка здійснює моніторинг роботи депутатів, нардеп Олесь Довгий посідає перше місце серед депутатів-мажоритарників Кіровоградської області.

Запись Ще 5 мільйонів спрямовано но соціально-економічний розвиток 102-го округу впервые появилась Олесь Довгий.

Хотя мы планировали сегодня поговорить на тему, не могу не задать «горячий» вопрос.

В Интернете появилась запись вашего разговора с небезызвестным Александром Онищенко. Слушали ли Вы ее и что можете по этому поводу сказать?

Надеюсь, мы вернемся к нашей первоначальной плановой тематике разговора. Но на Ваш вопрос, конечно, отвечу. Запись я не слушал, и слушать не собираюсь, поскольку прекрасно помню этот разговор, его предысторию и обстоятельства. Как известно, Онищенко – член депутатской группы «Воля народа», секретарем которой я являюсь. У нас с ним было обычное стандартное общение коллег по парламенту, хотя, как известно, он нечасто бывал на пленарных заседаниях. История, в развитие которой состоялся этот разговор, началась накануне голосования за снятие с Александра Онищенко неприкосновенности. Во время заседания нашей депутатской группы мы решили набрать его, чтобы узнать его позицию. Онищенко попросил не голосовать, так как считает обвинения необоснованными. Его просьбу слышали все: мы общались с ним по громкой связи, чтобы мы могли принять общее решение по этому вопросу.

То есть, по сути, впоследствии Вы общались с ним как представитель «Воли народа»?

Чтобы быть точным — как секретарь этой депутатской группы. Более того, на тот момент времени для сохранения группы был важен каждый депутат.

Как дальше развивались события?

В следующий раз Онищенко проявился летом, когда я с семьей был на экскурсии по Северной Италии. Он вышел на связь и попросил о встрече. Мы были в Генуе. Он сказал, что готов приехать ко мне через 3-4 часа. Я его подождал и мы встретились. Он говорил много разного, но точно помню, что меня задело за живое, так это то, что обвиняемой по его делам оказалась его мать. И пострадать, сесть в тюрьму может именно она, 73-летняя женщина! Он просил помощи и совета, спрашивал, на какую поддержку группы он может рассчитывать. На что я взял время подумать, буду ли я этим заниматься, и чем могу помочь. На том и разошлись.

А при каких обстоятельствах состоялась встреча в Лондоне?

Потом я вернулся в Украину и провел консультации с юристами. Они дали правовую оценку ситуации и свои рекомендации. Онищенко несколько раз звонил и спрашивал: «ну, что?», «ну, когда?». Когда правовую позицию сформировали, я по его просьбе полетел в Лондон, чтобы объяснить предложения юристов. А именно, то, что они рекомендуют матери Онищенко сослаться на возраст и в этом ключе начать сотрудничество со следствием. Заняв при этом позицию: «Мне 73 года, я не разбираюсь в бизнесе, мне насоветовали разное, если это было правонарушением, то я готова компенсировать бюджету потерянные деньги». В целом все, что я сказал, сводится к простому тезису «верни деньги в бюджет и спи спокойно».

Хорошо, тогда вернемся к вопросам бизнеса. Недавно Вы стали представителем ряда бизнес-объединений в Верховной Раде. Чем Вы в этом качестве собираетесь заниматься?

Целью моего офиса является улучшение коммуникации между властью и бизнесом. Я не намерен рассматривать отдельные бизнес-кейсы.

Мой офис будет проводить системный анализ законопроектов, чтобы они формировали правила игры не для конкретного бизнеса, а для целого сектора. Мне важно в случае, если любая законодательная инициатива дает преференции отдельному субъекту, тем самым вносит дисбаланс в конкурентную среду целого сектора, увидеть это и публично донести это законодателю.

Я планирую создать аналитический центр, который будет изучать опыт других стран в различных секторах, слушать позицию, как бизнеса, так и власти, чтобы в законодательных инициативах при их принятии были отражены компромиссные позиции. Я планирую распространять такую аналитику среди депутатов, чтобы они по важным законодательным инициативам видели риски и бонусы для государства. И на основании этого принимали решение, как голосовать. Принимая акты общегосударственного масштаба, мы должны видеть не только сухие законопроекты, но и расчёты. Это поможет народным депутатам определиться с позицией по тому или иному проекту закона.

Внимание мы также будем уделять законодательным инициативам по предприятиям, которые являются отраслеобразующими либо стратегическими для государства. К примеру, если возьмем самолетостроение, то завод «Антонова» будет отдельным кейсом, по которому нужно принимать отдельные законодательные инициативы.

Кроме того, одной из своих задач я вижу развитие экономической дипломатии.

Я много общаюсь с инвесторами. И все они спрашивают об одном – где дорожная карта, стратегия экономического развития государства. Я тоже об этом спрашиваю, работая второй год в экономическом комитете Верховной Рады.

Я выступаю за то, чтобы привлечь частный сектор к написанию и профинансировать подготовку качественной, современной программы экономического развития страны, принять ее на законодательном уровне.

Это позволит при смене руководителей в исполнительной власти сохранять направление экономического развития.

Идет ли речь о каких-то институциональных изменениях?

Рада затягивает принятие очень важного закона о создании экспортного агентства. Появление этой структуры встретит поддержку украинского бизнеса, стремящегося активнее работать на внешних рынках. Бизнес получит дополнительный ресурс в виде государственной поддержки и гарантий, как это принято во всем цивилизованном мире. Производители экспортных товаров смогут даже на этапе производства застраховать выданные банками средства от рисков, например, неисполнения иностранным покупателем обязательств. Такое страхование сможет покрыть до 90 процентов расходов, что позволит бизнесу сохранить свою ликвидность. Одной из задач новой структуры станет обеспечение государственных гарантий украинским производителям на международных тендерах, что откроет нашим экспортерам самые большие рынки государственных и корпоративных закупок по всему миру.

Должны быть и другие программы поддержки экспорта. Если взять экспортеров, скажем, зерна или руды, у них есть слабое место – отсутствие надлежащей инфраструктуры, в частности достаточного количества исправных железнодорожных вагонов. Сегодня экспорт упирается в пропускную способность железной дороги.

Подвижные составы изношены на 92%, и у государства нет средств на их обновление. Какой есть вариант получить новые вагоны? Конечно, начинать сотрудничество с отраслью, которая заинтересована в обновлении состава. Запустить программы государственно-частного партнерства, дерегулировать рынок железнодорожных перевозок.

Многие как аграрные, так и металлургические компании готовы покупать и строить новые вагоны.

«Укрзализныця» должна показать всем участникам рынка, как формируется тариф. Далее стоит сказать о качестве этих услуг. Тяга, на которую сегодня есть монополия «Укрзализныци», также изношена. Во многих странах есть практика, когда дают право частному сектору покупать тягу и пополнять парк железной дороги. И этот опыт стоит рассмотреть.

Монополия «Укрзализныци» должна распространяться на полотно, поскольку оно имеет стратегическое значение, на какие-то инфраструктурные объекты. От того, что частный сектор сможет купить больше тяги, «Укрзализныця» точно не пострадает.

Мы должны принять современный закон о железной дороге, который даст возможность и стимулы частному сектору наполнить «Укрзализныцю» новым подвижным составом.

Еще один вопрос связанные с трудностями компаний, в частности аграрных, при экспорте. Недавно государство запретило возить 40-тонные грузы по дорогам, снизили до 20 тонн. Приветствую это решение, оно правильное для дорожного покрытия. Но такую инициативу ввели во время жатвы и компании столкнулись с дефицитом автопарка. Нужно было перед принятием такого решения продумать альтернативы и просчитать последствия.

Есть ряд компаний, которые готовы и последние несколько лет свои средства инвестируют в восстановление речного транспорта. Государство должно простимулировать экспортеров инвестировать в создание речной инфраструктуры и восстановление флота.

Вместо того чтобы по миру ходить с протянутой рукой, нам нужно направить внимание экономического блока государства на украинский потенциал и подумать над тем, как создавать здесь добавленную стоимость.

Бизнес, прежде всего, требует дерегуляцию…

Один из последних важнейших шагов ВР устранение барьеров для экспорта услуг, так называемый «закон о фрилансерах». Ранее предприниматели были вынуждены проходить через многочисленные бюрократические процедуры. Например, заключать внешнеэкономический договор, закреплять его печатью, предоставлять в банк акт приема-передачи услуг, обязательно переводить документы с английского языка на украинский. Больше этого нет. Теперь достаточно показать электронный договор, а основным подтверждающим документом для банков будет инвойс, который предоставляет исполнитель работ. Прежде всего эту новость позитивно восприняли в IT-сфере. Это наиболее перспективное направление украинской экономики. Наша страна предоставляет компьютерные услуги на более чем 1,5 млрд долларов в год.

Украина стремится подняться в мировых рейтингах, в частности Doing business. Для этого нам нужно пройти огромный дерегулятивный путь.

Например, я недавно рассматривал кейс. Министерство транспорта вносит законопроект, которым предлагает создать регулятора для почтовых перевозок. У меня вопрос к людям, которые это придумали: кого вы собираетесь регулировать? За 25 лет без каких-либо приватизационных процессов в рыночной экономике родился сегмент, в котором работают десятки тысяч людей, ведь есть большое количество предприятий, помимо «Укрпочты», которые занимаются доставками.

Таким образом, появился рынок услуг, где компании конкурируют и регулятором является конечный получатель услуг.

Но в правительстве предлагают регулятора. Если его возглавят те, кто понимают этот рынок, и регулятор может принести что-то для рынка, — хорошо, покажите это. А если это очередные чиновники, к которым на поклон должны ходить участники рынка, которые и создали этот рынок, то я против.

Насколько необходим сегодня Закон об инвестиционных парках, в поддержку которого Вы ранее высказывались?

Очень необходим. Сегодня очень важно подготовить ко второму чтению правки по упрощению налогового законодательства в сфере деятельности индустриальных парков. Принятие этого документа будет более мощным сигналом для инвестора нежели десятки инвестиционных форумов и заверения власти о поддержки инвестиций. Это голосование даст толчок для инвестиций в украинскую экономику. Хотя закон «Про индустриальные парки» был принят еще четыре года назад, за этот период в Украине появилось всего 12 подобных объектов, большая часть из которых должным образом не функционирует. Это означает, что закон практически не работал. В той же Чехии за семь лет было создано более ста индустриальных парков, 70 тысяч рабочих мест и привлечено 9 миллиардов евро.

Ваше отношение к отмене моратория на экспорт леса-кругляка?

Мы понимаем, что, с одной стороны, этот мораторий противоречит международным обязательствам Украины, которые наше государство взяло при вступлении в зону свободной торговли. С другой стороны, мы должны защитить свой рынок.

У нас за этот год открылось около тысячи пилорам. Да, в основном это ФОПы, которые не платят много налогов, но каждая из этих пилорам имеет 5, 10 или 15 рабочих мест. Это – один из немногих секторов, который ожил.

Чтобы принять сбалансированное решение, мы должны не просто ввести запрет и войти в конфликт. Возможно, нужен какой-то комплексный закон с правильной моделью, основанной на цифрах.

Кто этим должен заниматься?

По большому счету, этим должно заниматься Министерство экономики.

Мы можем сказать, что сейчас парламент ожидает от Кабинета Министров компромиссный законопроект по вопросу экспорта леса-кругляка?

Бесспорными являются несколько тезисов. Первый: мы должны сохранять наш лесной фонд. Второй: мы должны уделить внимание деревообрабатывающей отрасли и получить здесь максимальное количество добавленной стоимости. В то же время бесспорным является то, что мы не можем нарушать обязательства, взятые нами перед партнерами.

Решением должен быть компромисс, который устроит украинскую экономику и устроит европейского партнера.

Закон о моратории на экспорт я поддерживаю. Но это была шоковая терапия. Теперь мы должны проанализировать, какой есть выход в данной ситуации. Возможно, отменить НДС на экспорт, возможно, ввести квотирование или дать стимул нашей деревообрабатывающей отрасли, возможно, поставить приоритетом аукцион.

Нам нужно понять, какой объем, не уничтожая лесной фонд, может потребить наша деревообрабатывающая отрасль, какова перспектива. Если есть излишки или свободная составляющая рынка, которую не может освоить наша внутренняя промышленность, придумать способ взаимодействия с внешними партнерами. И принять решение.

Как Вы оцениваете качество проекта бюджета, в частности, инициативу поднять минимальную заработную плату?

Прекрасное решение правительства – повышение минимальной зарплаты до 3200 грн. Как политик я это поддерживаю. Но как экономист я вынужден спросить у правительства: вы посоветовались с реальным сектором экономики, к каким последствиям может привести такое повышение?

Некоторые предприятия, повышая минимальную зарплату сотрудникам, вынуждены будут уволить часть из них. Я – за повышение, но это нужно делать разумно.

Группа «Воля народа» будет голосовать за проект Госбюджета?

Наша группа пока не определилась, потому что мы не видели окончательной версии бюджета, не получили ответы от членов правительства по целому ряду вопросов, которые наша группа сформулировала.

К тому же мы пока не понимаем перспективу принятия ряда законопроектов, которые должны предшествовать бюджету, поскольку в него уже заложена доходная составляющая от реализации пока непринятых законов.

Но я благодарен правительству за то, что впервые за многие годы принятие бюджета идет по процедуре.

Недавно ваша группа была на грани распада. Сейчас в ее состав входит 19 народных депутатов, это минимальное количество, необходимое для формального существования группы. Планируете ли привлекать еще парламентариев в свои ряды, чтобы был запас прочности?

Наша группа состоит из самодостаточных людей и имеет такую численность не потому, что мы не можем привлечь больше членов парламента. С нами ведет переговоры достаточно много народных депутатов, которые хотели присоединиться к нашей группе. А есть депутаты, с которыми мы, возможно, хотели бы попрощаться.

Вашу группу называют союзником парламентской коалиции. Вы согласны с таким утверждением?

Посмотрите на наши голосования, когда наша группа полностью поддерживает инициативы большинства?

Если стоит важный для Украины вопрос, мы понимаем что это здравый смысл, тогда поддерживаем. Но когда за инициативами стоит популизм, мы не голосуем.

Мы точно не члены коалиции. Никто из членов нашей группы не возглавляет комитет, у нас нет квот.

Предлагали ли нам взять ответственность за то или иное направление? Мы сказали: если хотите, чтобы мы стали участниками коалиции или отвечали за ту либо иную отрасль, сделайте нам предложение публично. Мы подумаем. Если примем решение, то публично возьмем на себя такую ответственность.

Члены нашей группы точно не хвалят власть, не в восторге от того, что происходит.

Но и не оппозиция?

Оппозиция – все, что не является властью. Мы когда-то не хотели быть в оппозиции, и шли в парламент, чтобы иметь возможность высказать свое мнение и реализовать обещанное избирателям.

Но, коалиция, будучи жадной к власти, не имея стратегического видения, приняла популистское решение. Потому сегодня пожинает плоды.

По большинству фронтов власть могла бы показать результат значительно лучше.

Ваша группа претендует на руководство комитетами в Верховной Раде?

Когда коалиция приняла глупое популистское решение, обидев часть сессионного зала и людей, избравших этих депутатов, проголосовала за то, чтобы разделить комитеты между собой, мы сказали, что всю полноту ответственности они взяли на себя.

Если они поняли, что парламент представляет всю страну, власть – это ответственность, и ее нужно делить не по принципу квот, а по принципу профессионализма, мы готовы к диалогу. Но не готовы к тому, чтобы нам предложили руководство комитетом взамен на что-то. Мы можем рассмотреть какие-либо публичные предложения.

Источник: http://interfax.com.ua/news/interview/389019.html

Запись Інтерв’ю виданню «Інтерфакс-Україна» впервые появилась Олесь Довгий.

Запись До уваги представників ЗМІ! впервые появилась Олесь Довгий.

Щиро дякую вам за чудовий настрій, щирі посмішки і незабутні емоції!

Фотографії ви зможете знайти за посиланням нижче:

>>ФОТОЗВІТ ДЕНЬ ЗНАМ’ЯНКИ 2016<<

Запись День Знам’янки впервые появилась Олесь Довгий.

«Всі, кому належать державні субсидії при оплаті комунальних послуг, повинні їх отримати швидко і без всяких додаткових умов», — вважає Олесь Довгий.

За словами Довгого, враховуючи велику кількість людей, які претендують на отримання субсидій, потрібно зробити процедуру їх оформлення та нарахування максимально простою, доступною для більшості населення.

«Українці й так переживають величезний стрес, адже ми вперше стикаємося з таким масштабним підвищенням тарифів. Так їх ще й залякують, мовляв, одна помилка в оформленні субсидії – і все, можна вважати, що вам відмовлять у нарахуванні. Такого бути не повинно. Відповідні соціальні служби повинні терпляче роз’яснювати людям всі моменти і допомагати в оформленні документів», — зазначив Олесь Довгий.

При цьому Довгий зазначив, що у цей процес повинні включитися і народні депутати.

«Народним обранцям варто згадати, що на них розраховують виборці. Можливо, є сенс організувати пункти інформаційної підтримки і допомоги при оформленні субсидій. Особисто я не збираюся залишати виборців свого округу один на один з цією проблемою. І якщо будуть відповідні звернення від людей, я і мої помічники будуть допомагати їм розбиратися зі складними документами», — заявив Олесь Довгий.

Також Довгий вважає, що паралельно необхідно підвищувати якість наданих комунальних послуг.

«Не може бути такого, що тарифи зросли в кілька разів, а якість послуг залишилася колишньою. Інакше нас просто чекає криза неплатежів. Необхідно підвищувати рівень конкурентності в житлово-комунальній сфері, щоб кілька компаній боролися за клієнтів і постійно підвищували якість своїх послуг», — резюмував Олесь Довгий.

Нагадаємо, за заявою Мінсоцполітики, після підвищення цін на газ кількість домогосподарств, які будуть отримувати житлові субсидії, зросте до 8-9 млн. Це більше половини домогосподарств України. У державному бюджеті України на 2016 рік на житлові субсидії передбачено 35 млрд гривень.

Джерело: http://ua.112.ua/polityka/oles-dovhyi-subsydii-maiut-otrymaty-vsi-komu-vony-nalezhat-za-zakonom-315409.html 

Запись Субсидії мають отримати всі, кому вони належать за законом впервые появилась Олесь Довгий.